Олександр був відданим вболівальником футбольного клубу «Динамо».

7 червня в Києві відбувся п'ятий Кубок пам'яті бійця «Азову» Олександра «Гряна» Гряника.

Цю пам'ятну подію організували батьки захисника разом з друзями.

З раннього віку Олександр захоплювався різними видами спорту, але врешті-решт обрав футбол. Він часто грав з однолітками та брав участь у турнірах, але згодом приєднався до фанатського руху.

Вибір юнака впав на клуб «Динамо». Саме з футбольними фанатами Олександр почав свою боротьбу під час Революції гідності.

«Він казав: „Я просто піду подивитися, буду стояти в стороні“. А потім я побачила фотографії в інтернеті, де він кидає коктейлі Молотова. Він рідко розповідав, мабуть, щоб не хвилювати нас», — згадує Ольга Гряник, мати Олександра.

Після Революції він хотів вступити до війська, але батьки переконали його закінчити навчання. Згодом Олександр наполіг на своєму та пройшов курс молодого бійця в «Азові».

«Грян» спробував себе в різних ролях під час служби: піхотинець, кулеметник, пресслужба та снайперський підрозділ «Знаки».

Сім'я просила його повернутися до цивільного життя після 6 років служби, але це було важке рішення для нього.

«На Новий 2022 рік він надіслав нам великий календар, а всередині приклеїв рапорт про звільнення. Ми були дуже щасливі», — згадує Ольга Гряник.

Проте, як тільки почалося повномасштабне вторгнення, Олександр одразу став на захист Києва та області. Він прагнув приєднатися до побратимів у Маріуполі.

Коли «Грян» дізнався про план авіапрориву, він одразу погодився. В перший день у Маріуполі він отримав поранення, але відмовився від госпіталізації та залишився на «Азовсталі».

На жаль, 8 травня, по бункеру, де перебував Олександр, росіяни нанесли авіаудар. Захисника поховали в Києві на Лук'янівському кладовищі.

Незважаючи на все, родина та близькі знаходять сили вшановувати пам'ять «Гряна» через його улюблені справи.