Власники навчальних закладів зобов'язані інформувати правоохоронні органи та службу у справах дітей про випадки булінгу.
За приховування таких інцидентів, вони можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності, повідомила освітня омбудсменка Надія Лещик.
Вона зазначила, що директори шкіл і дитячих садків повинні реагувати на усні або письмові повідомлення про випадки насильства чи жорстокого поводження з дітьми. Для цьому закон визначає термін – одну добу після отримання скарги.
У разі виявлення ознак булінгу, директор зобов'язаний терміново сповістити батьків або опікунів дитини, а також подати письмову заяву до поліції та служби у справах дітей.
Надія Лещик підкреслила, що таке повідомлення є важливим кроком для притягнення до відповідальності кривдників та їхніх батьків (якщо йдеться про школярів). Після такої заяви поліція може відкрити справу, а суд розгляне, чи справді дитина зазнала цькування.
"Не завжди у заяві (керівника закладу – ред.) йдеться лише про булінг, іноді це може бути одноразове насильство, але його не можна ігнорувати – це також жорстоке поводження, і саме поліція визначить, чи є підстави для відкриття кримінальної справи або складання адміністративного протоколу.
Визначити, яким чином кваліфікувати жорстоке поводження з дитиною, має право лише поліція, а не керівник навчального закладу", – пояснила освітня омбудсменка.
Надія Лещик додала, що директори чи комісії з розгляду випадків булінгу в навчальних закладах не мають права робити висновки про те, чи дійсно дитина зазнала цькування, але можуть виявити ознаки знущання для подальшого звернення до поліції і ухвалення рішень щодо роботи закладу.
Якщо директор не звернеться до поліції, він може бути притягнутий до адміністративної відповідальності за частиною 5 статті 173-4 КУпАП. У такому випадку керівнику загрожує штраф (від 425 до 850 гривень) або виправні роботи до одного місяця із утриманням до 20% заробітної плати.
Судова практика свідчить, що суди зазвичай накладають штраф на правопорушників.
Звернення до офісу освітнього омбудсмена показують, що деякі керівники не повідомляють правоохоронні органи, бо бояться за репутацію закладу або розголосу ситуації.
Крім того, директори помилково вважають, що звертатися до поліції потрібно лише після розгляду повідомлення про булінг спеціальною комісією.
"Але замовчування таких ситуацій не вирішує проблему, а лише погіршує її та призводить до негативних наслідків для всіх учасників освітнього процесу, включно з керівником закладу", – вважає Надія Лещик.
Раніше Міністерство освіти і науки запровадило механізм швидкого повідомлення про цькування в школах. Учень або його батьки можуть заповнити коротку анкету і надіслати скаргу в електронному вигляді.