~ K D P ~

. . . . . . .

Відкриття українських кіноперлин 1920-х років

image

Студенти-науковці з Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого, Алік Дарман та Володимир Прилуцький, здійснили вражаючу знахідку в архіві, де виявили дві українські кіноплівки 1920-х років. Раніше вважалося, що ці фільми зберігаються виключно в російських архівах.

Як повідомляє Довженко-Центр, студенти знайшли стрічки "Трипільська трагедія" Олександра Анода-Анощенка 1926 року та "Секрет рапіду" Павла Долина 1930 року. Раніше їм вдалося також знайти стрічку "Карл Бруннер" 1936 року.

"Ці плівки є контратипами, частиною комплекту вихідних матеріалів фільму. Вони використовуються для виготовлення позитивних копій. Це унікальна знахідка, адже вихідні матеріали в інших архівах виявляються вкрай рідко. Ми вже плануємо сканування цих фільмів, тож незабаром їх можна буде побачити", – зазначає керівниця фільмосховища Довженко-Центру Тетяна Деркач.

"Трипільська трагедія" є однією з найстаріших знахідок у кіноісторії України, пояснює кінознавець Олег Оліфер. Фільм був знятий на Ялтинській кінофабриці ВУФКУ.

"Цей фільм розповідає про Трипільський похід більшовиків 1919 року, описуючи криваві події Української революції та громадянської війни 1917–1921 років, які залишили глибокий слід в історії СРСР", – додає він.

Фільм наповнений сценами бойових дій та перестрілок з участю численних статистів, кавалерії та артилерії. Особлива увага приділяється жорстокості повстанців та їхнім розправам над більшовиками.

Попри глядацький успіх, критики та кіновиробники дали фільму низькі оцінки через натуралізм і зображення насильства. Автор сценарію, письменник Григорій Епік, згодом був засуджений і розстріляний під час сталінських репресій.

"Секрет рапіду" був створений на Київській кінофабриці. Це перший фільм Павла Долина у колекції Довженко-Центру та перший його фільм, знайдений в Україні.

Павло Долина – відомий український режисер та актор 1920-1930-х років, який працював у Молодому театрі Леся Курбаса та інших театрах. Дебютував як кінорежисер у 39 років і за п’ять років зняв вісім повнометражних фільмів. Більшість його робіт вважаються втраченими.

Після публікації критичної статті "Ідеологічними манівцями" у журналі "Кіно" 1932 року, Долина залишив ігрове кіно і перейшов на роботу в "Техфільмі".

"Секрет рапіду" ілюструє протистояння між колективним та індивідуальним, новими і старими цінностями того часу.

"Знахідка "Секрету рапіду" – це довгоочікуване повернення для дослідників та глядачів, що дає можливість переглянути українську кінематографію з нової позиції", – зазначає Олег Оліфер.